Днепропетровск, Центральная церковь ЕХБ


Богослужения: 
Воскресенье в 10:00 и 13:30, суббота и четверг в 17:00
Адрес: 
Днепропетровск, ул.Дегтярева, 39
Контакты: 
+38 (056) 740-34-92 секретарь (в нерабочее время: дежурные)

Заснована в 1903 р.
Кількість віруючих: біля 1000 членів (сьогодні йде активна робота з уточнення реальної кількості людей, які є дійсними членами Дніпропетровської церкви).
Пресвітер: Сергій Володимирович Сизоненко
Служіння проходять у неділю з 10-00 та 13-30 годин, суботу та четвер – з 17-00 годин.

У Катеринославі (нині Дніпропетровськ) церкву євангельських християн у вересні 1903 року заснував брат Андрій Бондаренко. Почувши про церкву, до неї стали приходити віруючі з навколишніх сіл Шамшева, Василівки, Вовніг, Лугового (Олександрополя) та інших. Нести служіння Андрію Михайловичу допомагали брати Пікінер, Пеліховський та Балабан. Був організований хор.

Незважаючи на те, що у цей час в Російській Імперії діяв закон, згідно якого проти євангельських віруючих був запущений механізм репресій, який включав в себе заборони, штрафи, методи економічного і психологічного тиску, громада постійно зростала. У 1905 році, на момент прийняття закону про веротерпимість, який давав деяку свободу і дозволяв рееструвати евангельські церкви, в церкві нараховувалось вже близько восьмидесяти віруючих.

Днепропетровские братьяПід час Першої світової війни та у тридцяті роки двадцятого сторіччя гоніння та репресії тільки посилились. Багато служителів було арештовано й засуджено до висилки у Сибір. Незважаючи на це, проповідь Слова Божого тривала. Діти Божі постійно збиралися групами по домівках для спілкування, взаємної підтримки, вивчення Біблії, молитви та співу.

Церковь Днепропетровска

Часткове послаблення репресій відбулось у роки Другої світової війни. Окупаційна влада дозволила баптистам і євангельським християнам відкрити спільний молитовний будинок. Об’єднана громада, якою керували брати Шаповалов, Мельніков і Бондаренко, нараховувала до тисячі членів. Окрім основних зібрань, які відбувалися регулярно, проводилися молодіжні служіння, тематичні декламації, влаштовувалися піші євангелізації по селах області.

У 1942 р. відбулося перше відкрите хрещення новонавернених (біля 85 людей), в основному молоді та дітей віруючих батьків. У 1942 році був організований великий хор на чолі з Федором Степановичем Мєдвєдєвим, а у 1943-му при церкві відкрилися курси регентів. Через рік у Дніпропетровську був відкритий молитовний дім по вул. Свердлова.

Але й лиха вистачало: бомбами був зруйнований тільки-но відкритий Дім Молитви, багато християн було евакуйовані, або примусово вивезено на роботу до Німеччини. Дехто з них загинули під час бойових дій.
Відступ окупантів і повернення радянської влади принесли віруючим нові страждання і переслідування. Радянські каральні органи відкрили нові репресії проти вірних. Практично все керівництво Всеукраїнського Союзу, багато братів, служителів Дніпропетровської церкви а також простих віруючих, були заарештовані і звинувачені у співпраці з ворогом.

70-ые годы70-ті рокиУ 1947 р. силами віруючих був збудований молитовний дім по вул. С.Лазо, який у 1950 р. влада відібрала під школу, і тоді громада стала збиратися у приміщенні за адресою: вул. Димітрова, 19.

Хрущовська “відлига” відзначилася пожвавленням церковного життя, збільшенням кількості віруючих. Проте, цей період тривав недовго. З кінця 50-х років розпочинається новий етап переслідувань. Знов була паралізована робота серед дітей і молоді, скуті всі місіонерські та доброчинні ініціативи. Діяльність громад була обмежена тільки богослужіннями і зібраннями з вивчення Біблії. Новонавернені не могли хреститися до тридцяти років, віруючу молодь не допускали у вищі учбові заклади. Дітей взагалі забороняли приводити до церкви. Радянські спецслужби розповсюдженням неправдивих чуток та офіційною антирелігійною пропагандою всіляко намагалися переконати суспільство у шкідливості баптистів.

Хор, 90-ые годыХор, 90-ті рокиЯких тільки вигадок не можна було почути: і що баптисти приносять у жертву дітей під час таємних зібрань, і що влаштовують оргії, і що гіпнотизують людей… Наслідками цього останнього періоду репресій стали організаційні розколи, зменшення суспільної активності баптистських громад, зниження освітнього, культурного і професійного рівня їх членів. Кінець восьмидесятих і дев’яності роки принесли з собою нову хвилю відродження духовного життя. Крах радянської системи й проголошення України Незалежною державою змусили багатьох переглянути свої життєві пріоритети та знов почати пошук істини.

25-ти летие, 1928 год

 

Із відкриттям кордонів відкрилися двері для проповіді Доброї Вістки. Це був період успіху масових евангелізацій та початку багатьох місіонерських проектів. У 1996 р. було закінчено будівництво нового великого молитовного дому по вул. Дегтярьова, 39.

За час існування і служіння Дніпропетровської церкви євангельських християн баптистів багато братів і сестер зарекомендували себе, як яскраві особи. Як справжні і мужні християни, вони відстоювали на всіх етапах свого життя живу справу істинної відданості Богові і служінню церкви. Таких була більшість, не вистачить міста у нашій розповіді, щоб написати імена всіх. Ми шануємо їх, згадуємо їх життєвий шлях і намагаємось наслідувати вірі їх.

Але були й такі, що не зовсім мали б називатись членами Божої церкви. Дяка Богові, вони не мали великого впливу на служіння церкви і пішли геть. Але це був їх вибір.

Сьогодні ми маємо можливість вільно проповідувати Євангеліє і служити Христу. Свобода слова відкрила багато можливостей. Господь рясно благословив проповідь Слова Божого. Центральна церква м.Дніпропетровська є найбільшою в області і нараховує більше тисячі членів - у 2005 році було більше тисячі п’ятисот, але багато з них пішли працювати в інші церкви, допомагаючи братам і сестрам. Господь продовжує приєднувати спасенних до Своєї церкви: кожного року свято водного хрещення збирає на березі Дніпра багато людей.




Нині пресвітерами церкви є Сергій Володимирович Сизоненко, Віктор Іванович Сагун, Володимир Миколайович Сішненко та Ігор Парамонович Магонов. У служінні їм допомагають 13 дияконів та 29 проповідників. На початок 2009 року в церкві налічувалось 26 малих груп з вивчення Біблії у різних районах міста, під час яких у невимушеній обстановці можна спілкуватись, ділитися проблемами й радощами, молитися, ставити будь-які питання та отримувати на них відповіді. Саме малі групи є основою зростання церкви, як кількісного так і якісного.

За статистикою, сестри складають найбільшу частину церкви. Жіноче служіння має такі напрямки діяльності, як милосердя, молитва та навчання. Члени церкви відвідують дитячі будинки та реабілітаційні центри у м. Дніпропетровську, с. Вищетарасівка, та інші, являючи любов Божу знедоленим дітям. Особливе місце займає допомога вдовам та самотнім жінкам.

Величезним благословенням для церкви є Недільна школа, яка налічує близько ста учнів віком від 2 до 16 років і має вісім класів. 15 викладачів роблять усе можливе, щоб хлопчикам та дівчаткам було цікаво пізнавати Божі істини. Педагоги Недільної школи стали ініціаторами проведення щорічного «Свята Сім’ї», на яке зазвичай запрошуються діти, їхні батьки, а також невіруючі друзі. Влітку у приміщенні церкви проходять дитячі християнські табори. Щомісячно видається газета «Недільна Школа», яка безкоштовно розповсюджується серед дітей та їх батьків.

Одним з нових служінь є також служіння для сімейних пар, що ставить метою зміцнення та збереження християнських сімей, що є основою здорової церкви. Служіння «бейбі-шауер» також є новим і створене для підтримки майбутніх мам.

Значну частину церкви складають молоді брати та сестри, тому регулярними є служіння за участю молоді та молодіжні зібрання. Створено молодіжну молитовну групу, що є ініціатором SMS-молитв. Відкрита «гаряча лінія» молитовної підтримки. Існує також молодіжна театральна група та ляльковий театр. Активною і творчою є робота молодіжної ради, що займається плануванням діяльності молоді, організацією конференцій, подорожей та молодіжних спілкувань. Молодь із радістю взяла на себе служіння відвідування братів та сестер, які через неміч та хворобу неспроможні приходити до церкви. Загалом у молодіжному служінні задіяні до 150 осіб віком від чотирнадцяти до тридцяти п’яти років.

Сьогодні досить розвиненим є музичне служіння. Основний хор налічує близько сорока співаків, молодіжний – до 25.

Також існує кілька вокальних гуртів та струнний оркестр. Жодне служіння не обходиться без сольного співу та поетичних декламацій. Кілька братів забезпечують технічний супровід церковних зібрань та аудіо-запис богослужінь.

Завдяки тюремному служінню люди в місцях позбавлення волі мають змогу чути Благу Вістку. Нещодавно почалась робота з реабілітації наркозалежних та ВІЛ-інфікованих людей.

Розвивається інформаційне служіння: йде робота над створенням сайту церкви, з осені 2008 року видається молодіжний журнал «Альтернатива». Дуже важливим є молитовне служіння. Адже молитва – це велика сила, це основа духовного життя кожної віруючої людини та всієї церкви.

Без Бога жодне з служінь не було б можливим, саме тому кожного ранку о восьмій годині у приміщенні церкви брати та сестри звертаються до Господа, відкриваючи перед ним потреби церкви та служителів, моляться за своє місто та область, нашу країну та її владу.

Протягом багатьох років брати і сестри церкви приймають участь у гедеонівському служінні, розповсюджуючи Нові Заповіти та духовну літературу.

Також в церкві працюють бібліотека та медпункт, з 2005 р діє комп’ютерний клас.

Двері церкви завжди відкриті для кожного!

«Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі!» 1 Кор.15:58

     

Те, що Ви читали до цього місця, було написано, підтверджено зібранням церковної ради і мало відображення у всіх печатних примірниках, проголошувалось на служіннях, форумах і конференціях, як «вчора» і «сьогодні» Дніпропетровської центральної церкви євангельських християн баптистів. І навіть тут, на сайті, сьогодні, наприкінці 2010 року ми це зберігаємо лише з деякими маленькими корективами, як «візитну картку» становлення служіння нашої церкви і його розвитку на сучасному етапі.

Але 22 жовтня 2010 року у нашій церкві трапилось лихо. Сталася пожежа, згоріли дах і великий зал для зібрань. Про це дуже багато розповідали християнські засоби масової інформації і наш сайт у великій частині теж. (Ви можете знайти відео-матеріал у новині на нашому сайті: «Огненного искушения, для испытания вам посылаемого, не чуждайтесь…»)

     

 

Це, звісно, внесло деякі корективи у розклад зібрань, місце проведення та їх кількість, у форми діяльності, але сьогодні, не зважаючи ні на що, зберігається основний напрямок служіння церкви, на який вказав Ісус: «…ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів.» Історія кожного дня формується, продовжується і ми через деякий час будемо додавати матеріали сюди, у нашу розповідь. А вам всім бажаємо рясних Божих благословень!

 



Anton
Anton аватар

Добавил ещё несколько фотографий, любезно предоставленных Виктором Михайловичем.

Последние комментарии